Вшанування памяті М. Івасюка

УКЛІН ВАМ ДОЗЕМНИЙ, ВЕЛИКИЙ НАШ ЗЕМЛЯЧЕ

В історії кожного краю є митці, імена яких овіяні особливою любов'ю та славою, як найдорожча національна святиня та гордість. Україна завжди славилася талановитими митцями — поетами, письменниками, художниками. Серед них — велична постать майстра пензля — Микола Іванович Івасюк. У листопаді минулого року 2012 року минуло 75 років з того дня як його розстріляли в сталінській катівні під Києвом, у Биківні. Саме з нагоди вшанування пам'яті таланавитого митця у Заставні, містечку, де народився художник, відбулося урочисте зібрання творчої інтелігенції Заставнівщини та Буковини, яке ініціювала і організувала районна організація ВТ «Просвіта». Фрагментом надзвичайно хвилюючої, прощальної події, яка трапилася в квартирі відомого художника у 1937 році, розпочалося це дійство. Трагізм прощання з родиною та арешт М. Івасюка відтворили актори народного театру «Дивосвіт» (режисер Л. Гайдей).

Відомі в краї майстри образотворчого мистецтва, представники влади району, міста, дослідники його життя і творчості та щирі шанувальники цієї величної постаті повідали невідомі цікаві миті із буднів нашого талановитого краянина, наповнені жагою до життя та мистецтва, яке завжди служило правді. Учасники зібрання — митці, працівники культури, бібліотечні працівники, вчителі художньої школи, учні, жителі міста погодились із тим, що вшановувати людину, яка поклала правду і талант на вівтар прийдешнім поколінням потрібно хоча б раз на рік.

М. Івасюк, справді, того вартий. Адже за його жанровими картинами можна вивчати історію України — мовчки, не пафосно, інколи без слів, лише «мовою» фарб та кольорів… Виступаючі наголошували, що М. Івасюк зумів виспівати, вималювати душу українця при нелегких устроях і владах, залишився вірним відтворенню волелюбності рідного народу.

Задля більшої популяризації творчості митця зібрання затвердило положення про заснування обласної мистецької премії ім. М. Івасюка, засновниками стали обласна спілка художників України (голова І. Салевич), Заставнівська художня школа (директор В. Гринюк) та районне товариство «Просвіта» (голова С. Масловська). Першим лауреатом премії став самодіяльний хужожник із с. Звенячин Йосип Владиславович Ференц (посмертно). Премію та диплом лауреата отримала дружина художника Варвара Іванівна.

Хвилюючі та щемливі розповіді учасників вечора памяті перепліталися із журливими мелодіями, тужливими піснями та музичними композиціями, які виконували вчителі та учні Заставнівської музичної школи (директор В. Грещук). Завершаючи дійство ведуча М. Мякота сказала, що навіть у найважчі хвилини свого життя М. Івасюк залишався вірним своїм ідеалам, своєму таланту, своїй країні. Будьмо ж гідними памяті великої людини, вірного сина нашої землі, не забуваймо: належне вшанування памяті М. Івасюка — наш святий обов'язок — перед сумлінням, перед поколінням.

С. Масловська
О. Пономарьов